Із досвіду роботи

Дуже важливо, щоб мислення учнів ґрунтувалось на дослідженні, пошуках.

                                                                                                                    В.О.Сухомлинський

                                                            

Одним із стратегічних завдань реформування змісту мовно-літературної освіти є вироблення на основі Державних стандартів системи мовних і мовленнєвих умінь і навичок, досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до світу, переорієнтація процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його компетентностей. Тому зміст навчання і технології його засвоєння слід будувати на прогресивних підходах до навчально-виховного процесу: особистісно зорієнтованому, функціонально-комунікативному, соціокультурному та компетентнісному. Адже випускник школи повинен володіти певними якостями, зокрема:

самостійно набувати необхідні знання, вміло застосовувати їх на практиці для виконання поставлених завдань;

критично мислити, вміти бачити труднощі і шукати шляхи їх подолання;

грамотно опрацьовувати інформацію;

самостійно та при підтримці працювати над розвитком власного інтелекту.

Сформувати такі якості можливо через особистісно зорієнтовані технології. Орієнтація на особистість потребує запровадження методів, які спонукають учнів до активної  усвідомленої діяльності, творчого пошуку, викликають зацікавленість і обов’язково дають результат. З огляду на це актуальною стає проблема «Використання пошуково-дослідницького методу навчання на уроках української мови і літератури з метою активізації пізнавальної активності школярів».

Безперечно, мова є найважливіший засібом спілкування, але  вивчаючи слово, дитина пізнає світ, розвивається як особистість, як найвища цінність суспільства. О.Потебня сказав: "Знання відносне, тим часом як пошук істини нескінченний". Радість від шукання і пізнання істини називається інтелектуальним почуттям, яке необхідно плекати від самого дитинства. Тому і є найважливішим - залучення учня до процесу пошуку, дослідження.

Головна ідея досвіду - створення умов, за яких природні здібності дитини знайдуть шлях до зовнішнього вияву, пробудять внутрішню енергію підлітка, спрямують її на розвиток пізнавальної активності; зорієнтування навчального процесу на використання ефективних педагогічних технологій, за допомогою яких не просто поповнювалися б знання та уміння, а й розвивалися б такі якості учня, як самостійність, уміння здобувати знання, творчо виконувати завдання. Не «передавати» знання в готовому вигляді, а навчити самостійно добувати їх, самому доходити висновку, висловлювати власну думку – важливе завдання учителя.  

Активне впровадження в навчально – виховний процес пошуково- дослідницької діяльності має практичну доцільність, так як сприяє створенню таких психолого - педагогічних умов, що забезпечують розвиток інтелекту й творчих здібностей особистості, пробуджують її інтерес до цього виду навчально - творчої діяльності, формують індивідуальний стиль творчої поведінки, що дає значні можливості для творчого розвитку учнів та підняття освітнього рівня. Використовуючи дослідницькі методи навчання, можна переконатись, що учні краще аналізують, зіставляють, виділяють головне,  набувають комунікативних навичок, уміло застосовують набуті навички на практиці. Підвищується їх інтерес до знань, зростає самоповага. Тому слід визнати: за даними методами навчання - майбутнє.

В дидактиці були розроблені та виділені методи, які спеціально направлені на підсилення розвиваючого впливу навчання, серед них – проблемно-пошукові методи (М.І.Махмутов, І.Я.Лернер, А.М.Матюшкін).

«Проблемно-пошукові методи передбачають створення вчителем проблемних ситуацій, активне їх обдумування учнями і на цій основі їх самостійне просування у засвоєнні нових знань» [1, с.126]. Цей вид методів включає в себе також такі його окремі випадки, як метод проблемного викладення, частково-пошуковий, або евристичний метод, та дослідницький метод навчання (М.Н.Скаткін, І.Ф.Лернер).

Частково-пошуковий метод навчання вимагає від учнів прояву більш високого рівня пізнавальної самостійності й активності. Назва методу відображає рівень пошукової діяльності вчителя й учнів на різних етапах навчального процесу: окремі елементи знань повідомляє педагог, а частину – учні здобувають самостійно, відповідаючи на поставлені запитання чи розв’язуючи проблемні завдання, що відповідає особливостям даного методу. (Див. додаток 1) Виклад навчального матеріалу може здійснюватися в процесі евристичної бесіди, коментованої вправи з формулюванням висновків та ін.

Дослідницький метод навчання, відповідно до його характерних ознак, передбачає творче застосування знань, оволодіння методами наукового пізнання, формування досвіду самостійного наукового пошуку. (Див.додаток 1)  

«У процесі дослідницької діяльності формуються дослідницькі вміння, які можна розглядати як більш високий, творчий рівень розвитку загальнонавчальних умінь.»[2, с.7] Найважливішими дослідницькими вміннями треба визнати вміння бачити протиріччя, формулювати проблему, ставити мету і завдання дослідження, вибирати й використовувати методи дослідження, збирати й аналізувати інформацію, самостійно планувати діяльність за етапами, апробувати гіпотезу, обґрунтувати власну точку зору, оцінювати власну діяльність.

Застосовуючи дослідницький метод навчання на уроці, намагаюся дотримуватися характерних для нього ознак. Роботу з формування дослідницьких умінь проводжу у взаємопов'язаних напрямах:

- Застосування елементів дослідження під час вивчення нового матеріалу.

-  Застосування елементів дослідження під час виконання тренувальних вправ.

- Застосування елементів дослідження під час виконання домашніх завдань. 

- Застосування елементів дослідження у позакласній роботі.

Формуванню дослідницьких умінь прагну надати комплексного  характеру.  Основними компонентами такої системи є:

1. Виконання завдань, які вирішують за допомогою методу спостереження та прийомів мисленнєвої діяльності (аналізу, синтезу, зіставлення, виділення головного, знаходження і пояснення причиново-наслідкових зв'язків, узагальнення та систематизація, класифікація).

2. Виконання завдань на застосування гіпотези (висунення та доведення або спростування гіпотези).

3. Виконання завдань на проведення лінгвістичного експерименту.

4. Виконання навчально-дослідницьких завдань.

Виконання дослідницького завдання організовую поетапно:

-         спостереження і вивчення фактів, виявлення суперечностей у предметі дослідження (постановка проблеми);

-         формулювання гіпотези щодо розв’язання проблеми;

-         побудова плану дослідження;

-         аналіз і систематизація одержаних результатів, формулювання висновків.

Для розв’язання певної проблеми пропоную або мовний матеріал, або опорні плакати, за якими учень сам, власними зусиллями відкриває те, що було відкрито до нього. Формування дослідницьких умінь і навичок починаю із напростіших видів роботи – лінгвістичного спостереження.(Див. додаток 2) Правильне визначення спільного й відмінного забезпечує пошукова методика, що базується на аналізі конкретних мовних фактів із подальшими висновками.

Свідомому засвоєнню знань та розвиткові аналітичного мислення й самостійності підлітків сприяє колективне дослідження. Збагатить мовний кругозір підлітків повідомлення - історична довідка  з різних питань мовознавства.

Часто організовую дослідження в групах з використанням таблиць, залежно від складності запропонованих завдань. .(Див. додаток 3) Організована таким чином робота допомагає швидше й ефективніше розглянути важливу тему, свідомо її сприйняти. Закінчивши дослідження, представники кожної групи демонструють результати своєї роботи.

Для мовознавчих спостережень часто використовуються словники, тексти з художніх творів.

Кожне явище мови - це велика проблема зі своїми законами, правилами, винятками, а для методики - це багатоваріантне дійство учителя й учнів. Так семикласникам було запропоновано запитання: Чи може частка НЕ, окрім того, що заперечувати, ще й стверджувати? Яких відтінків у контексті набуває слово один? Оскільки учні сьомого класу уже мають певні навички дослідження тем граматики, то, використавши запропоновану літературу, вони подали приклади, які із відповідними висновками записали у Картку дослідника.(Див. додаток 5)

Діти досліджували функціональний словник сучасної мови жителів селища. Наслідок такої роботи - «Словничок місцевих говірок».

При вивченні синтаксиса складного речення також виконуються дослідницькі завдання, разом із мовним матеріалом на картках.(Див. додаток 6)

Із подібними картками учні працюють, досліджуючи види підрядних обставинних речень, визначають місце підрядного відносно головного, чим поєднане підрядне з головним: сполучником чи сполучним словом та ін..

Велику увагу в дослідницькій роботі приділено узагальнювальним таблицям, опорним плакатам та схемам. Схеми застосовую для того, щоб розібратися у будові речення, визначити порядок слів у ньому. .

1.  [звертання,_________________________ ]

2.   [_____________ , звертання,___________ ]

3.   [_________________________ , звертання]

1.   Ой чого ти земле молодіти стала... (Нар. творчість) 2. Київ мій ти стоїш над Дніпром в ясних зорях. (О. Ющенко) 3. Мамонько люблю я пісню про зозулю і про гай. (П. Тичина) Ти дзвени по світу пісне! ( П. Тичина) Де ж ви мої Голуб ’ятка мої соколи ясні? ( М. Вороний)

Наведені схеми використовуються і для тренувань у видозміні речень

Каховко, зроду я ще не бачив тебе! (І. Вирган) - Зроду  я, Каховко, ще не бачив тебе. Зроду я ще не бачив тебе, Каховко.

Наочні посібники, а також динамічні таблиці, дають змогу створити в класі атмосферу пошуку. Схеми, таблиці під час вивчення синтаксису застосовуються з метою дослідження будови речення, а також особливостей уживання в ньому розділових знаків.(Див. додаток 5)

Дослідницька робота інколи проводиться інакше: спочатку - спостереження над мовою, а потім - самостійне складання таблиці або опорної схеми.

Пошуково-дослідницькі методи навчання використовую на уроках різних типів з використанням групових форм роботи. (Див. додаток 6)   На уроці-лінгвістичному дослідженні діти вчаться самостійно приймати рішення, розвивають уміння не тільки аналізувати й досліджувати мовний матеріал, а й моделювати власні висловлювання відповідно до комунікативного завдання.  Організовую дослідження-узагальнення, лінгвістичне  повідомлення за опорною схемою.  Дослідження-зіставлення проводжу в парах, індивідуально або в малих групах на етапі засвоєння теоретичного матеріалу під час практичної діяльності учнів.(Див.додаток 7)Зважаючи на особливості побудови курсу української мови у класі з допрофільною підготовкою, широко вживаними є уроки- практикуми.

Дослідницьку робота проводжу і на уроках літератури. Застосовую різні види досліджень: дослідження за таблицею, дослідження мови художніх творів,

дослідження за епіграфом, краєзнавчі дослідження, проблемні дослідження та інші. Найчастіше залучаю школярів до таких форм досліджень : інформативно-репродуктивних (це різного роду перекази); інформативно-продуктивних (доповіді, повідомлення у вигляді "слово про письменника", "слово про героя", літературно-критичні виступи, доповіді узагальнювального характеру, доповіді дослідницького характеру); полемічних (доповіді та повідомлення проблемно-дискусійного характеру).  Заохочую до виконання пошуково-дослідницьких завдання випереджального характеру. (Див.додаток 8)

 У процесі дослідницької діяльності перевагу віддаю активним прийомам навчання, різноманітним завданням творчого й пошуково-дослідницького характеру, як-от: дослідження фрейм-проблеми, дослідження-спостереження з елементами обґрунтування чи зіставлення, дослідження-моделювання, дослідження-пошук. Використання цих прийомів доречне на різних етапах уроку, а також при проведенні уроку – дослідження. (Див.додаток 9)

Активізує пізнавальну діяльність дітей на уроці навчальний диспут (чи дискусія), діалогічний проблемний виклад матеріалу, продуктивний діалог, ділова гра, евристична бесіда, та робота у групах. (Див.додаток 10) З  метою розвитку дослідницької діяльності учнів звертаюся до таких видів робіт, як складання бібліографіі до певної теми; самостійний пошук матеріалу до теми та його обробка; підготовка рефератів, доповідей та повідомлень проблемно-дискусійного, порівняльно-зіставного характеру; написання творчих робіт.

З метою пробудження в учнів більшого інтересу до того, про що йтиметься на уроці, перед розкриттям теми формулюю проблемне запитання, розв’язати яке можна лише за умови ретельного дослідження та глибокого аналізу. Діти вчаться порівнювати, наводити аргументи, робити висновки.

Проблемні запитання:

Як розуміти слова Г. Сковороди, написані на його могилі: «Світ ловив мене і не впіймав?

Що є спільного між епіграфом до «Послання...» Т.Шевченка і самим твором?

Яка риса характеру є спільною для всіх дійових осіб п’єси                             І.П. Котляревського «Наталка Полтавка»?

Переконана, що сучасний урок - це передусім урок, на якому використовуються усі можливості для формування особистості дітей, розвитку їх творчих здібностей. Учні беруть участь у творчих конкурсах, у позакласних заходах, підготовка до яких потребує пошуку і дослідження. (Див.додаток 11) У 2011-2012 навчальному році учениця працювала над науково-дослідницькою роботою з теми «Афористика Уляни Кравченко» та брала участь у конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН.(Див.додаток 12)  Використання пошуково-дослідницьких методів на уроці сприяє розвитку  пізнавальних можливостей школярів, підвищенню якості їх знань.

Дослідницька праця учнів є творчою діяльністю, вона формує вміння здобувати знання самостійно, досліджувати різні мовні і літературні явища, робити висновки, а здобуті знання застосовувати у практичній діяльності. Безумовно, дослідницький метод створює умови для розвитку пізнавальної активності школярів, сприяє формуванню мисленнєвих здібностей, основних мовленнєво-комунікативних умінь, творчої самостійності.

«Не треба вчителеві у своїх викладах вичерпувати тему: треба давати дітям змогу самим доходити до її остаточного розуміння»,- наголошувала Софія Русова. Ключовими принципами в роботі педагога мають стати проблемність, свідоме засвоєння знань учнями, зацікавленість, самостійність, толерантність, емоційна розкутість, психологічна комфортність. За такого підходу ми не лише передаватимемо істину дитині, а й  вчитимемо знаходити її.